Виробники шоколаду в Туреччині: де вони, що роблять і як до них дістається український імпортер

Три типи виробників

Перший тип — фабрика національного бренду: великі потужності довкола Стамбула та в промислових провінціях, що роблять плитки й печиво для турецьких супермаркетів і продають за кордон через власний експортний відділ та призначених дистриб’юторів. Другий — регіональний кластер: Караман для карамелі й печива, Газіантеп для всього, що будується на фісташці, — шоколаду з фісташковим кремом, драже, лукуму, пахлави. Третій — невеликий спеціаліст: цех, що добре робить одну річ і часто не має жодного експортного відділу. На запит з-за кордону ці три типи відповідають зовсім по-різному.

Що робить Газіантеп

Газіантеп — фісташкова провінція, і місцеві виробники шоколаду відштовхуються саме від горіха: батончики з фісташковим кремом і катаїфі, фісташкові плитки, чашечки з кремом, фісташкова паста в банках, драже у фісташковій обсипці, лукум навколо цілих ядер. Саме ці позиції за останні роки вийшли за межі турецької діаспори, і першою серед них стала плитка в дубайському стилі. І саме їх фабрика національного бренду не вважає своєю спеціалізацією.

Чому регіональні позиції доходять до України пізно

У фабрики бренду є експортники, технічні специфікації англійською і вже налагоджений дистриб’ютор. У регіонального виробника з Газіантепа часто немає нічого з цього: його експорт іде через трейдерів і компанії на кшталт нашої, а потужності плануються під внутрішній сезон. Тому закупівельник, який шукає фісташкову плитку, спершу бачить великі бренди, а тих, хто насправді робить цю категорію, — в останню чергу.

Як імпортер до них доходить

Великі фабрики доступні через свої експортні відділи. З регіональними складніше: багато хто котирує один продукт за раз і відвантажує лише повний контейнер цього продукту. У цій щілині і працює експортна компанія. Ми не виробник. Ми купуємо у виробників із Газіантепа, яких знаємо роками, називаємо виробника в кожному рядку пропозиції, збираємо кількох виробників в один збірний контейнер і відвантажуємо від власного імені. Імпортер отримує регіональні позиції з одним контрагентом, одним пакетом документів і одним завантаженням.

Що перевіряти в будь-якого турецького виробника

Запитайте, що саме котирується: шоколад на какао-маслі чи рослинна жирова глазур. Від цього залежить назва на українській етикетці — глазур шоколадом називати не можна — і умови перевезення влітку. Попросіть технічну специфікацію зі складом, алергенами та строком придатності, видану на ім’я виробника. Запитайте про сертифікати: їх видають фабриці, а не трейдеру. Уточніть мінімум на рядок і дані коробки та палети. Названий виробник відповідає на все це на одній сторінці; безіменний не може. Митний документ і режим для України пропозиція вказує ті, що чинні на день відвантаження.

Українська етикетка і перевезення

Для українського ринку етикетка готується українською мовою, і дані для неї — склад, алергени, харчова цінність, умови зберігання — походять зі специфікації виробника, а не з рекламного опису. Хто і на якому етапі клеїть стікер чи друкує текст, варто домовитися до замовлення. Щодо перевезення правило просте: шоколад і продукція в шоколаді в теплі місяці їдуть рефконтейнером, а лукум, драже й желейні позиції — сухим. Якщо в одному контейнері поєднані обидві групи, влітку весь вантаж їде в умовах шоколаду.

Що нам надіслати

Список позицій, формати й орієнтовні обсяги, порт або склад призначення. Протягом двох робочих днів ви отримуєте письмову пропозицію в доларах США на умовах FCA Газіантеп, FOB Мерсін, CIF або DAP: у кожному рядку — назва виробника, мінімум, дані коробки й палети, товарна позиція. Ціни на сайті не публікуються. Оплата банківським переказом двома половинами: перша із замовленням, друга — проти фотографій завантаження. Зразки йдуть першими, безкоштовно, з поточного виробництва, доставку оплачує покупець.